ОПИС ДОКУМЕНТУ
Доповідач: | |
Статус: | Прийнятий в цілому |
---|---|
Дата: | 14.10.2024 |
ПРОЄКТ РІШЕННЯ
№ 44К1
Про затвердження «Плану локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Червоноградської міської територіальної громади»
ШЕПТИЦЬКА МІСЬКА РАДА
сорок четверта сесія восьмого скликання Р І Ш Е Н Н Я |
||
____________ | м. Шептицький | №________ |
Про затвердження «Плану локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Червоноградської міської територіальної громади» |
|
Керуючись статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статтею 130 Кодексу цивільного захисту України та статтею 10 Водного кодексу України, з метою охорони життя і здоров’я громадян, охорони навколишнього природного середовища на водних об’єктах розташованих на території Червоноградської міської територіальної громади, Червоноградська міська рада |
|
ВИРІШИЛА : |
|
- Рішення довести до всіх підприємств, організацій та установ громади.
- Контроль за виконанням розпорядження покласти на першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Балка Д.І.
Міський голова Андрій ЗАЛІВСЬКИЙ |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Шептицької міської ради
від ____________ № _____________
План локалізації та ліквідації наслідків на випадок розливу забруднюючих речовин з метою недопущення забруднення водних об’єктів на території Червоноградської міської територіальної громади
1. Оцінка ситуації
1.1. Отримання інформації про інцидент (місце, час, обсяг розливу, наявність постраждалих)
- визначити місце розливу використовуючи GPS-навігацію, карти або візуальні орієнтири, щоб точно визначити місце розливу;
- повідомити про подію та викликати на місце інциденту Червоноградське РУ ГУ ДСНС України у Львівській області, Червоноградський РВП ГУ НП у Львівській області та інші відповідні служби;
- Червоноградському РВ ДУ «Львівський обласний центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» за можливості ідентифікувати невідому речовину взявши зразки речовини для лабораторного аналізу, щоб визначити її склад та небезпечні властивості;
- оцінити масштаби розливу, визначити площу забруднення та об'єм вилитої речовини;
- оцінити потенційні ризики, визначивши, які водні об'єкти знаходяться в зоні ризику забруднення, а також чи є інші потенційні загрози;
- врахувати погодні умови (вітер, дощ, температура), які можуть вплинути на розповсюдження речовини
1.2. Встановлення зону безпеки відповідно до типу та обсягу речовини
- визначити та встановити зони евакуації навколо місця розливу, з урахуванням властивостей речовини;
- провести евакуацію людей з небезпечної зони;
- забезпечити доступ до місця події тільки уповноваженим особам
2. Локалізація розливу
2.1. Створення фізичних бар'єрів
- викопати канави або створити дамби для запобігання стоку речовини у водні об'єкти при цьому використовуючи загороджувальні бони або інші бар'єри( в т. ч земляні насипи обкладені плівкою, мішки з піском щоб запобігти поширенню речовини на грунті та потрапляння у водні об'єкти);
- закрити каналізаційні люки та дренажні системи поблизу місця розливу;
- при можливості, провести відведення води від забрудненої зони, щоб мінімізувати контакт з речовиною
2.2. Використання сорбентів
- використовувати сорбційні матеріали (наприклад, пісок, глина, торф, спеціальні промислові сорбенти) навколо місця розливу для поглинання рідини;
- замінювати насичені сорбенти новими для підтримки ефективності
2.3. Використання насосів:
- при проведенні ліквідаційних робіт використовувати насоси для збирання рідких забруднювачів у герметичні контейнери
- забезпечити герметичність контейнерів для запобігання витіканню речовини
- Ліквідація наслідків
3.1. Збір та нейтралізація речовини
- при потребі, якщо не вдається зібрати невідому речовину, зняти верхній шар ґрунту, який був забруднений, з подальшим його знешкодженням або утилізацією;
- провести збір розлитих речовин, використовуючи для цього спеціалізоване обладнання (насоси, вакуумні установки);
- помістити зібрану речовину у герметичні контейнери для подальшого знешкодження або утилізації;
- взяти проби речовини для проведення лабораторного аналізу для визначення ступеня токсичності, впливу на здоров'я людей та навколишнє середовище;
- забкзпечити безпечне транспортування зібраної речовини до спеціалізованих підприємств для знешкодження або утилізації
3.2. Проведення очищення території використовуючи для цього необхідні методи очищення, які включають:
3.2.1. Хімічне очищення:
- застосувати хімічні реагенти для нейтралізації або осадження речовини (наприклад, вапно для нейтралізації кислот);
- використовувати окислювачі (наприклад, пероксид водню, озон) для перетворення небезпечних речовин у менш токсичні сполуки
3.2.2. Біологічне очищення:
- застосувати біоремедіацію, використовуючи мікроорганізми для розкладу небезпечних речовин до нетоксичних продуктів;
- використовувати фіторемедіацію, висаджуючи рослини, які поглинають та накопичують забруднювачі з ґрунту
3.2.3. Фізико-хімічне очищення:
- використовувати промивання ґрунту лужними розчинами або поверхнево-активними речовинами для вимивання забруднювачів з ґрунту;
- застосовувати термодесорбцію для випаровування летких органічних сполук з ґрунту
Всі роботи з локалізації та ліквідації наслідків розливу небезпечних речовин повинні проводитися з дотриманням правил безпеки та використанням відповідних засобів захисту. Залучати до роботи фахівців з хімії, екології, аварійно-рятувальних служб та інших галузей.
4. Відновлення території
4.1. Аналіз ґрунту:
- провести детальний аналіз ґрунту на залишкові концентрації небезпечної речовини;
- визначити рівень забруднення та необхідність додаткових заходів очищення
4.2. Оцінка екосистеми:
- оцінити стан рослинності та тваринного світу на постраждалій території;
- визначити ступінь порушення природного середовища та можливість його відновлення
4.3. Рекультивація ґрунту
4.3.1. Механічна обробка:
- розпушування ґрунту для поліпшення його структури та повітрообміну;
- видалення залишків сміття та уламків, що залишилися після ліквідації наслідків розливу
4.3.2. Внесення добрив та поживних речовин:
- внести органічні та мінеральні добрива для відновлення родючості ґрунту;
- додати необхідні поживні речовини для підтримки росту рослинності
4.3.3. Якщо ґрунт сильно забруднений і не піддається очищенню, провести заміну верхнього шару ґрунту на чистий
4.4. Відновлення рослинного покриву
4.4.1. Висадка рослин:
- вибрати відповідні види рослин, що підходять для даної екосистеми та кліматичних умов;
- висадити трави, кущі та дерева для відновлення природного рослинного покриву
4.4.2. Посів трави:
- засіяти траву на ділянках, де немає значних пошкоджень ґрунту;
- використовувати спеціальні трав'яні суміші для швидкого відновлення зеленої зони
4.4.3. Моніторинг та догляд за рослинами:
- регулярно поливати та доглядати за висадженими рослинами, забезпечуючи їхнє здорове зростання;
- контролювати стан рослинності та при необхідності проводити додаткові заходи з догляду
5. Відновлення водних ресурсів
5.1. Очищення водойм:
- якщо розлив вплинув на водні об'єкти, провести їх очищення за допомогою механічних та хімічних методів;
- при проведенні робіт застосувати біологічні методи очищення для відновлення екосистеми водойм
5.2. Відновлення водних рослин:
- провести висадження водних рослин для поліпшення якості води та створення сприятливих умов для водної фауни
6. Контроль та моніторинг
6.1. Регулярний моніторинг стану ґрунту та води:
- проводити регулярні дослідження проб ґрунту та води для контролю рівня забруднення;
- використовувати портативні аналізатори та лабораторні методи для оцінки ефективності відновлювальних заходів
6.2. Моніторинг рослинності та тваринного світу:
- регулярно оцінювати стан рослинності та тваринного світу на відновленій території;
- виявляти можливі проблеми та вживати заходів для їх усунення
7. Інформування та звітність
7.1. Інформування громадськості:
- оперативно інформувати місцеве населення про стан відновлення території;
- надавати рекомендації щодо безпечного користування відновленою територією
8. Довгострокові заходи
8.1. Планування майбутнього використання території:
- при потребі розробити план майбутнього використання відновленої території з урахуванням її екологічного стану;
- визначити можливі обмеження на використання території для збереження її екосистеми
8.2. Створення системи раннього попередження:
- впровадити систему раннього попередження для виявлення можливих майбутніх загроз забруднення;
- забезпечити підготовку персоналу та обладнання для швидкого реагування на надзвичайні ситуації