ГОЛОСУВАННЯ ЗА ПРОЄКТ РІШЕННЯ: № 48А3

ШЕПТИЦЬКА МІСЬКА РАДА   сорок восьма сесія восьмого скликання Р І Ш Е Н Н Я   __________ м. Шептицький №_____

 

 







 

Про створення Ради безбар’єрності

Керуючись статтями 25,29 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні",  Законом України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", беручи до уваги Національну стратегію із створення безбар´єрного простору в Україні на період до 2030 року, затверджену розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2021 року № 366-р, з метою створення безперешкодного життєвого середовища для всіх груп населення, що проживають на території територіальної громади з адміністративним центром в місті Шептицький до різних сфер життєдіяльності, Шептицька міська рада

 

ВИРІШИЛА:

1. Створити Раду безбар’єрності територіальної громади в межах адміністративної території Шептицької міської ради та затвердити її склад, що додається.


2. Затвердити Положення про Раду безбар’єрності територіальної громади в межах адміністративної території Шептицької міської ради, що додається.

 3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну депутатську комісію з питань  містобудування, регулювання земельних відносин та адміністративно- територiального устрою (Пилипчук П.П.) та першого заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради  Балка Д.І.

 

 

Міський голова

Андрій ЗАЛІВСЬКИЙ

 

 

 

  

ЗАТВЕРДЖЕНО       

                                                                              Рішення  Шептицької  міської  ради

                                                                         _________________ № _____

 

 

Положення

про Раду безбар’єрності територіальної громади в межах адміністративної території Шептицької міської ради

 

1.  Мета, завдання та повноваження Ради безбар’єрності

 

Рада безбар’єрності територіальної громади в межах адміністративної території Шептицької міської ради ( далі –  Рада безбар’єрності ) є постійним консультативно-дорадчим органом територіальної громади в межах адміністративної території Шептицької міської ради, що утворюється з метою:

• створення безбар’єрного простору;


• сприяння захисту й забезпечення повного й рівного здійснення всіма людьми всіх прав людини й основоположних свобод, заохоченні поважання до притаманної їм гідності;


• системного залучення громади та її представників до моніторингу за реалізацією державних політик, стратегічних та операційних документів, та їх ефективністю, в частині створення безбар'єрного простору.

Рада безбар’єрності у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, указами Президента України, постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, цим Положенням.

Основними завданнями Ради є:

• сприяння створенню безбар'єрного простору в 6 напрямах: економічному, освітньому, інформаційному, цифровому, фізичному та суспільно-громадянському, а також перевірці результатів діяльності за  складовими - безбар’єрність вулиць і приміщень, безбар’єрність публічних послуг, безбар’єрність загального користування, безбар’єрність публічної інформації;


• сприяння формуванню та реалізації стратегічних, операційних і фінансових документів та показників виконання щодо системного впровадження конкретних заходів на території громади з тим, щоб в довгостроковій перспективі крок за кроком формувати безбар'єрний простір, враховуючи потреби різних людей, створюючи умови життя комфортні для всіх, прибираючи бар'єри та обмеження;


• підготовка пропозицій щодо формування та реалізації політики Шептицької міської ради у сфері створення безбар’єрного простору;


• визначення шляхів, механізму і способів вирішення проблемних питань, що виникають під час реалізації державної та місцевої політики на території Шептицької міської територіальної громади у створенні безбар’єрного простору;


• сприяння забезпеченню координації дій органів державної влади та місцевого самоврядування з питань створення безбар’єрного простору на території Шептицької міської територіальної громади;


• підготовка пропозицій щодо удосконалення нормативно-правової бази та підвищення ефективності діяльності Шептицької міської ради з питань створення безбар’єрного простору;


• моніторинг показників, індикаторів, контрольних точок виконання завдань, зазначених у стратегічному документі і у зв'язку із напрямами безбар'єрності;


• моніторинг суспільної думки щодо просування у реалізації кроків до безбар’єрного простору.

 Рада безбар’єрності відповідно до покладених на неї завдань:

• проводить аналіз стану справ та причин виникнення питань у процесі реалізації місцевої політики у сфері створення безбар’єрного простору;


• вивчає результати діяльності виконавчих органів міської ради, підприємств, установ та організацій з питань створення безбар’єрного простору;


• проводить моніторинг стану виконання виконавчими органами міської ради покладених на них завдань або визначених самостійно завдань щодо створення безбар’єрного простору;


• бере участь у розроблені проєктів нормативно-правових актів з питань створення безбар’єрного простору;


• подає Виконавчому комітету Шептицької міської ради розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації.

Рада безбар’єрності має право:

• отримувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;


• залучати до участі у своїй роботі представників місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженнями з їх керівниками), а також фахівців і незалежних експертів (за згодою);


• утворювати в разі потреби для виконання покладених на неї завдань постійні або тимчасові факультативні, експертні та робочі групи;


• організовувати проведення конференцій, семінарів, нарад, круглих столів, діалогових зустрічей та інших заходів.

Рада безбар’єрності під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє з державними органами, підприємствами, установами, організаціями, незалежними експертами та громадськістю.

 

2. Організаційна структура Ради безбар'єрності

 

Раду безбар’єрності очолює голова, який за посадою є міський голова.

Рада безбар’єрності утворюється у складі голови, заступника голови, секретаря та членів Ради безбар’єрності.

Персональний склад Ради безбар’єрності затверджується рішенням Шептицької міської ради шляхом прийняття відповідного рішення.

Члени Ради безбар’єрності виконують свої обов’язки на громадських засадах.

 

3. Принципи та підходи при формуванні персонального складу

Ради безбар’єрності

 

Принципи формування персонального складу Ради безбар’єрності визначаються як базис, основні ідеї процесу включення членів у склад такого органу.  

При формуванні персонального складу Ради безбар’єрності задля забезпечення її ефективності та дієвості слід залучати фахівців з досвідом. Фахівець із досвідом - це людина, яка має особистий або життєвий досвід у сфері роботи із тими чи іншими аспектами безбар'єрності, або досвід подолання викликів у цій сфері, та здатна генерувати та реалізовувати безбар'єрні рішення, що впливатимуть на створення безбар'єрного простору в громаді та державі в цілому.

При формуванні персонального складу Ради безбар’єрності включити до її складу  щонайменше по одному представнику:

 

• профільних структурних підрозділів Шептицької міської ради;


• представників громадянського суспільства;


• профільних депутатських комісій Шептицької міської ради;


• представників місцевих органів державної влади з релевантним функціоналом;

При формуванні персонального складу Ради безбар’єрності важливими принципами є принципи компетентності, прозорості та рівних можливостей.

Кількісний склад Ради безбар’єрності визначається із врахуванням кількісного складу громади.  

4. Форми роботи Ради безбар’єрності

Формою роботи Ради безбар’єрності є засідання, що проводяться за рішенням її голови з періодичністю визначеною самостійно Радою безбар’єрності.

Засідання Ради безбар’єрності веде голова, а в разі його відсутності - заступник голови.

Засідання Ради безбар’єрності вважається правомочним, якщо на ньому присутні більш як половина її членів від загального складу.

Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях Ради безбар’єрності забезпечує її секретар.

За результатами засідань Рада безбар’єрності готує пропозиції та рекомендації з питань, що належать до її компетенції.

Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів Ради безбар’єрності.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається усім членам Ради безбар’єрності та виконавчому органу міської ради.

Член Ради безбар’єрності, який не підтримує пропозиції (рекомендації), може викласти у письмовій формі свою окрему думку, що додається до протоколу засідання. Пропозиції (рекомендації) до протоколу засідання можуть подавати у письмовій формі лише члени Ради безбар’єрності, які брали участь у відповідному засіданні, протягом трьох робочих днів з дати його проведення.

Пропозиції та рекомендації Ради безбар’єрності можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного рішення Шептицької міської ради або її виконавчого комітету.

Кожному засіданню Ради безбар’єрності передують зустрічі з представниками громадськості щодо питань та проблематики, пов'язаних із створенням безбар’єрного простору. Метою таких зустрічей є швидкий зріз реального стану справ щодо реалізації відповідних стратегічних та операційних документів на території відповідної громади. Результати таких зустрічей трансформуються у проєкти рішень уповноваженою особою та виносяться на засідання відповідної Ради безбар’єрності. Міський голова може самостійно проводити такі зустрічі чи брати в них участь, може визначати осіб, хто проводить такі зустрічі: чи з членів Ради безбар’єрності, чи залучених  експертів, представників інститутів громадянського суспільства.    

Про результати таких зустрічей голова Ради безбар’єрності або уповноважена ним особа інформує Раду безбар’єрності та пропонує шляхи вирішення озвучених питань та проблем.

Формами роботи членів Ради безбар’єрності можуть бути:

• громадські обговорення та консультації, зустрічі;


• робочі групи та комітети;


• організація конференцій, семінарів, нарад, круглих столів, діалогових зустрічей та інших заходів;

 

• вивчення досліджень та аналітична робота;


• електронні платформи для залучення громадськості;


• партнерство з громадськими організаціями.

Вказаний перелік форм роботи членів Ради безбар’єрності не є вичерпним. Члени Ради безбар’єрності у період між засіданнями Ради безбар’єрності задля максимально ефективного досягнення цілей та завдань визначених Радою самостійно обирають форми власної роботи.  

Організаційне, інформаційне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради безбар’єрності здійснює виконавчий орган міської ради. Рекомендується враховувати, що при плануванні, створенні стратегічних та операційних документів важливим елементом його реалістичності та виконуваності є фінансова складова, яка передбачає серед іншого бюджетні процедури. З огляду на це рекомендується тримати у фокусі уваги фінансову складову реалізації певного стратегічного чи операційного документа.

 

5. Звітування, аналіз та оцінка ефективності реалізації завдань стратегічного документа

 

Рада безбар’єрності здійснює оцінювання ефективності та результативності реалізації стратегічних документів із створення безбар’єрного простору в територіальній громаді, що ґрунтується на результатах виконання планів заходів та завдань, визначених стратегічними документами та досягнення індикаторів результативності їх реалізації.

Контроль за реалізацією стратегічних документів із створення безбар’єрного простору в територіальній громаді здійснюється визначеними у стратегічних документах органами, шляхом подання до Ради безбар’єрності звітів, не пізніше, ніж через шість місяців після прийняття та затвердження стратегічного документу, а в подальшому - із визначеною Радою безбар’єрності систематичністю (щоквартально, щомісячно, щорічно тощо), але не рідше ніж один раз на шість місяців.

З метою дотримання об’єктивності та неупередженості до проведення моніторингу реалізації стратегічних документів можуть залучатися громадські організації, незалежні інституції та експерти.

 

 

 

 

 

 

 

ДОДАТКИ